TheJournal.ru

таке стаєцця, але НАШО? !!!

була собі така от я і було в мене ніби всьо нічо так. купа людей. купу всякого трапилось за ті 19 років. але то так тривало до одного чудового дня. до одної чудової людини. чесно, трохи важка то є робота - знаходити слова, аби донести хоч тисячну частину того, що почуваю до тої людини, ким вона насправді для мене є. була, точніше. так-так, від вчора вона саме БУЛА. доречі, його звати Ігор. Це так, до загальної картини. вчора він прийняв дуже потрібне для себе рішення. хочеться вірити, що воно йому далось нелегко. і я його розумію від а до я. він вирішив ПРИПИНИТИ наше спілкування. а в цей час за 600 км від нього я не могла ніяк зрозуміти, що то за почуття таке до нього. не любила ніколи, знаєте. не знаю, як воно. 90% моїх думок - ось хто він! і до вчора, і тим більше після. знала, що так всьо станеться, знала, а нічого не робила, аби запобігти. аааа, ще такий нюанс: в мене є хлопець, досить довго ми разом - 7 міс нарахувати можна. а я ВТРАТИЛА ІГОРА!… назавжди. а всередині просто жах, що твориться! всередині НІЧОГО. абсолютно порожньо там без нього. така є мудра фраза: never make somebody your EVERYTHING, cause when they’re gone you’ve got NOTHING. зрозуміли? я хочу бути там, з ним, всюди і завжди. готова віддати всьо йому і тільки йому. сумніви? … жодних. так, робила, виходить, боляче йому. виходить, що так. але мене вперше болить серце. вперше відчуття, наче втратила сенс життя, і хай це звучить як задуже пафосно і тдтп, байдуже. таке от. знаєте, зара в голову лізе всяке. наступними вихідними я прийду до нього. ну, як найменше, спробую то зробити. готова бути з ним. але чи прийме? … просто не знаю де себе дівати, як подумаю, що НЕ.
всьо не так погано насправді, завтра стипендія, і буду мати гроші. Куплю нарешті шось пожерти.
/// 22.09.2007 18:53 // Комментарии: 1 / 22.09.2007 19:06
/// Настроение: :-( // Музыка: Saltillo
/// Комментировать